• Finnish Energy Hub

Амбітні можливості для енергетики Польщі, Чехії, Румунії та Болгарії

BloombergNEF дослідила, у який спосіб 4 «вугільні» країни найбільш вигідно і швидко можуть виводити вугільну генерацію та зробити потужний внесок в економічне ЄС відновлення


Автор: Ігор Петрик

директор з розвитку ринків "Wärtsilä Energy у Східній Європі"

За матеріалами дослідження BNEF

Стаття опублікована також на сайті "Економічна правда"


За ретельного розрахунку і планування Польща, Чехія, Румунія і Болгарія здатні досягти значно більш амбітних цілей в енергетичному переході і «зеленому відновленні», ніж планується зараз. Про це ідеться у звіті «Інвестування у відновлення та енергетичний перехід європейських вугільних регіонів» (“Investing in the Recovery and Transition of Europe’s Coal Regions), оприлюдненому BloombergNEF, що демонструє можливості чотирьох країн відмовитися від вугільної генерації та використати потенціал для економічного зростання .

BloombergNEF виконала моделювання енергосистем Польщі, Чехії, Румунії і Болгарії, вперше застосувавши для цих ринків свій інструмент моделювання енергосистем New Energy Outlook для визначення оптимального складу потужностей до 2030 року. Серед питань, які ставить перед собою дослідження, – чи можна розпорядитися ресурсами ефективніше, ніж передбачено національним енергетичним і кліматичним планом кожної з досліджуваних країн (National Energy and Climate Plan, NECP), і здійснювати декарбонізацію швидше.

Коротка відповідь – так.

Найдешевший сценарій (least-cost scenario), розрахований BNEF, переконує, що країни здатні швидше розвивати ВДЕ та виводити з експлуатації потужності на викопному паливі і при цьому отримувати безперечні економічні та екологічні вигоди.

За найдешевшого сценарію країни здатні досягти значно вищих цілей у розвитку ВДЕ до 2030 року – а саме 47% сукупної частки ВДЕ в структурі генерації порівняно з 31%, передбаченим національними планами. В сукупності розвиток ВДЕ на чотирьох ринках здатний принести до 53,7 млрд євро нових інвестицій і створити 45 тис. робочих місць. Одночасно можна досягти скорочення викидів на 48% відносно 2018 року. Як зазначається у звіті, це також хороший стимул для економічного відновлення після COVID-19, відомого під назвою «зелене відновлення».

Нижче представлена аналітика BNEF за найдешевшим сценарієм для Польщі (детально) і та трьох інших країн (у загальних висновках). Це моделювання не є прогнозом, натомість є глибоким розрахунком, що демонструє перспективи з урахуванням фінансових і технічних можливостей.


Польща

Польща найбільшою мірою залежить від вугілля з найвищою часткою вугільної генерації в структурі енергосистеми – 79%. Водночас за останній рік країна створила умови і надала поштовх для розвитку ВДЕ, перш за все завдяки аукціонам, які формують конкурентну ціну на сонячну і вітрову енергію.


За найдешевшого сценарію BNEF в енергосистемі Польщі додається близько 30 ГВт потужностей вітру і сонця, що передбачає 27 млрд євро нових інвестицій і дає змогу генерувати майже половину електроенергії (49%) з ВДЕ. До 2030 року країна може скоротити викиди на понад 40% відносно 2018 року. Ці показники суттєво відрізняються від закладених у національному плані, який ставить за мету 11,7 ГВт нових потужностей ВДЕ (26% генерації) і скорочення СО2 лише на 19%.

Загальний обсяг встановлених потужностей у Польщі за розрахунками BNEF зростає на 40% з 2018 до 2030 року. При цьому вугільна генерація скорочується до менш ніж третини, а генерація ВДЕ натомість збільшується у понад три рази, щоб покрити «різницю». Найбільш економічно вигідною для Польщі є вітроенергетика, яка претендує на найвищу частку встановлених потужностей, в комбінації наземних і морських ВЕС. Виведення з експлуатації вугільних станцій має прискорюватися вже найближчим часом не тільки через завершення терміну служби обладнання та невідповідність вимогам щодо викидів, а також через економічний тиск. Адже старі та менш ефективні станції отримують все менше прибутку, та й загалом прибутковість вугільних станцій у довгостроковій перспективі сумнівна.

Найефективніший склад потужностей для польської енергосистеми передбачає додавання газових потужностей, при цьому витісняються старі ПГУ як неконкурентоздатні. А наприкінці декади, у 2029-2030 роках додаткову гнучкість повинні надавати газові пікові станції – за досягнення ВДЕ 61% встановлених потужностей.

А от національний план пропонує скорочення вугільних станцій лише на 5 ГВт з 2020 до 2030 року за рахунок виведення з експлуатації старих потужностей і перш за все з цієї причини виявляється дорожчим. Попри те, що в плані передбачені нові газові потужності базового навантаження, і навіть низка проєктів уже в розробці, до 2030 року їх LCOE зростатиме, будівництво нових газових станцій базового навантаження стає економічно невигідним, і оптимізаційна модель зрештою виключає ці потужності з системи,.

Досі у Польщі декарбонізація значною мірою залишається політичним питанням.

Чехія

Зараз у Чехії важливий етап довгострокового планування енергосистеми. Вугільна Комісія країни розробляє детальний план виведення вугільної генерації з урахуванням термінів, необхідних регуляторних ініціатив, а також механізмів для здійснення переходу безпосередньо у вугільних регіонах. Комісія має розглянути результати до кінця 2020 року, тому у Bloomberg сподіваються, що їх моделювання допоможе Комісії під час обговорення конкретного плану в Чехії, де вугільна генерація забезпечує майже половину енергії.


За найдешевшого сценарію BNEF вугільна генерація скорочується удвічі, тоді як ВДЕ примножуються утричі. У країні є потенціал додати 8,2 ГВт сонця і вітру, що принесе 7 млрд інвестицій.

Якщо ж рухатися за нинішнім національним планом, то загальна частка безвуглецевої генерації ледве перевищуватиме 50% у 2030 році, де основним джерелом енергії будуть атомні станції. Частка ВДЕ залишатиметься низькою, лише 15%, навіть не дотягуючи до визначеної цілі у 17% . Національний план надає перевагу фотоелектричним панелям, а вітрові наземні турбіни значно недооцінені, тоді як саме вони мають найбільший коефіцієнт використання потужності.

І навіть за нинішнього плану з додатковими 4 ГВт сонячної генерації енергосистемі бракуватиме гнучких потужностей, що необхідні на додачу до 1,2 ГВт ГАЕС і лише кількох існуючих газових пікових станцій.


Румунія

Румунія мала короткий період активного розвитку ВДЕ у 2011-2014 р. з встановленням 3 ГВт вітрових турбін, однак ретроактивне зниження зелених тарифів зупинило подальший розвиток. В енергосистемі зараз залишається близько 6 ГВт вугільних станцій, і чітких заяв уряду щодо їх закриття практично немає, за виключенням вказаних у національному плані намірів щодо виведення 1 ГВт з 2020 до 2030 року. Водночас низка станцій вже зупинилися самі через неконкурентоздатність, при цьому в Румунії знаходяться одні з найстаріших і найбільш брудних вугільних станцій Європи.

За найдешевшого сценарію, розрахованого BNEF, частка вугільної генерації падає з 26% у 2018 році до 3% після 2027 року, а сонячна та вітроенергетика займають 40% в енергосистемі.

Румунія також має замість деяких виведених вугільних станцій встановити нові газові установки, які допоможуть в забезпеченні гнучкості енергосистеми. За цим же сценарієм 10 ГВт доданих потужностей ВДЕ мають принести 8,5 млрд євро інвестицій, тоді як в національному плані ідеться про додавання 6 ГВт і новий атомний енергоблок.

Викиди СО2 здатні скоротитися на 71% замість 65%.

Болгарія

У 2018 році Болгарія згенерувала 40% енергії на вугільному паливі, а викиди в цій країні чи не найбільші у ЄС. Країна перебуває на ранній стадії енергетичного переходу як з точки зору підтримки розвитку ВДЕ, так і планування виведення вугільних станцій.

Згідно з моделюванням, Болгарія має потенціал наростити частку генерації ВДЕ до близько 50% у 2030 році. При цьому частка безвуглецевої генерації в Болгарії серед усіх чотирьох країн може бути найвищою і сягати 82%. Національний план передбачає зростання частки ВДЕ лише до 30% , а скорочення викидів - на 20% у 2030 році порівняно з 2018-м, тоді як найдешевшим сценарієм BNEF розраховано скорочення СО2 на цілих 70%.

Висновки

Вугільна генерація у Європі знаходиться під великим тиском. За останні три роки 15 європейських країн взяли на себе зобов’язання щодо відмови від вугілля в енергетиці, і понад 130 вугільних станцій із 323 вже закрилися чи оголосили про закриття. А загалом уся Європа планує перейти до чистої енергетики у 2050 році.

Дослідження BNEF за найдешевшим сценарієм демонструє як потенційні можливості, так і найефективніший шлях досягнення амбітних енергетичних цілей для Польщі, Чехії, Румунії та Болгарії.


Основні висновки дослідження “Investing in the Recovery and Transition of Europe’s Coal Regions”:

1) ВДЕ стають найдешевшим джерелом виробництва електроенергії у світі, і Польща, Чехія, Румунія та Болгарія не виключення. Спираючись на аналіз LCOE (levelized cost of elercticity – приведена вартість електроенергії на життєвому циклі), BNEF стверджує, що сонячні і вітрові станції є більш конкурентоздатними порівняно з існуючими вугільними та газовими електростанціями.

2) Польща, Чехія, Румунія і Болгарія можуть досягти більш амбітних цілей до 2030 року, ніж ті, що визначені в національних енергетичних і кліматичних планах. За найдешевших сценаріїв, змодельованих BNEF (без урахування політичної складової), вони здатні навіть перевищити заплановані показники як з точки зору генерації (47% ВДЕ), так і частки ВДЕ в енергосистемі. Цей обнадійливий результат означає, що країни мають потенціал, щоб переглянути національні плани, якщо ЄС встановить більш амбітні цілі у межах Зеленої Угоди.

3) Обсяг запровадження ВДЕ за найдешевшим сценарієм є амбітним, але реалістичним. Він передбачає будівництво 53 ГВт нових станцій на чотирьох ринках впродовж десяти років.

4) Прискорення інвестицій у ВДЕ потребуватиме стимулюючої політики з боку держав, де її бракує, і загалом політичної стабільності.

5) ВДЕ відкривають вікно інвестицій у 45 млрд євро впродовж наступного десятиліття і здатні створити 45 тис. робочих місць.

6) В майбутньому може знадобитися реформа Системи торгівлі дозволами на викиди (EU ETS) для запобігання зниження цін на вуглець. Інакше є ризик повернення вугільної генерації за рахунок газової у другій половині десятиліття.

7) Якщо Польща, Чехія, Румунія і Болгарія слідуватимуть найдешевшому сценарію розвитку енергосистеми впродовж наступного десятиліття, сукупне скорочення викидів становитиме 6% від цільового показника ЄС 55% у 2030 році.

З повним дослдіженням BNEF можна ознайомитися за посиланням

32 views

Сторінка в розробці