• Finnish Energy Hub

Субсидії можуть завадити виведенню з експлуатації 16 ГВт вугільної генерації в Україні


Джерело: ICIS commodity intelligence

Автор: Аура Сабадус




ЛОНДОН – Можливість поступово вивести з експлуатації майже 16 ГВт ТЕС впродовж найближчого десятиліття наразі під загрозою через нинішній режим субсидування, – вважає Олег Савицький, член правління кліматичної організації «Екодія».

Олег Савицький, член правління кліматичної організації «Екодія»

Згідно з останнім проектом звіту з відповідності (достатності) генеруючих потужностей, розробленим оператором систем передачі «Укренерго», що наразі знаходиться на розгляді НКРЕКП, до 2030 року Україна може скоротити встановлену потужніcть вугільної генерації з 18,4 ГВт до 2,5 ГВт.


За словами пана Савицького, «Закриття старих та неефективних вугільних станцій – єдиний економічно доцільний спосіб дотримання Директиви щодо великих спалювальних установок (Large Combustion Plants Directive) і Директиви про промислове забруднення (Industrial Emissions Directive), закріплених у Договорі про заснування Енергетичного співтовариство, який підписала й Україна, оскільки встановлення усього необхідного обладнання для зменшення викидів є економічно недоцільним для цих вже зношених активів».


ЦІЛІ ЗІ ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ


Минулого року Україна, одна з вуглецево-інтенсивних економік у світі, визначила цілі щодо нульових викидів до 2070 року – що на 20 років пізніше граничного терміну в ЄС.


Міністр економіки Ігор Петрашко у січні заявив, що цей термін може бути перенесений на 2050 рік.


У грудні минулого року найбільша в Україні енергетична компанія ДТЕК поставила собі за мету стати вуглецево нейтральною до 2040 року. Компанія має найбільший портфель ВДЕ в країні з встановленою потужністю 1 ГВт вітрової та сонячної генерації.


15 лютого вона підписала тристоронній меморандум про взаєморозуміння з інвестиційною компанією з Об’єднаних Арабських Еміратів Mubadala та її дочірньою компанією у сфері відновлюваних джерел енергії Masdar для підтримки нових проектів.


ПРИРОДНИЙ ГАЗ


Попри зростання зацікавленості України в узгодженні з цілями ЄС щодо скорочення викидів, піднімається питання стосовно того, які саме станції замінять вугільну генерацію, котра сьогодні становить до 40% встановленої потужності.


Газова генерація дає можливість додати гнучкості до електроенергетичної системи України, оскільки країна видобуває власний газ та здійснює розвідку нових родовищ. Поклади традиційних родовищ і запаси сланцевого газу в Україні сукупно оцінюються у п'ять трильйонів кубічних метрів.


Савицький зазначив, що газовий сектор тепер краще реагує на сигнали попиту і пропозиції після лібералізації ринку.


Розгляд використання газової генерації допомагає спростити моделювання кривих навантаження, хоча на сьогодні єдине детальне дослідження здійснила тільки фінська енергетична компанія Wartsila, розповідає він.

Дослідження виявило потребу будівництва в Україні газопоршневих станцій для балансування коливань виробництва ВДЕ та покриття пікових навантажень.


Звіт Wartsila, оприлюднений минулого року, показав, що українська енергосистема є вкрай негнучкою – адже 15 атомних енергоблоків забезпечують до 55% споживання, а ще в базовому режимі працюють 26 вугільних і газових ТЕЦ.


Основне балансування навантаження здійснюється вугільними блоками теплоелектростанцій (ТЕС), а також великими ГЕС і ГАЕС.


Завдяки щедрому зеленому тарифу обсяги сонячних та вітрових потужностей за останні три роки швидко зросли – з 2 ГВт у 2018 році до понад 6 ГВт у 2020 році.


ВДЕ


Дослідження Wartsila показало, що для досягнення повністю кліматично-нейтральної енергосистеми Україні потрібно значно збільшити сонячні та вітрові потужності, при цьому також необхідно додати синтетичний метан.

Wartsila порівняла два сценарії розвитку енергосистеми і дійшла висновку, що основне будівництво вітрових і сонячних станцій розпочнеться після 2025 року, коли знизиться вартість обладнання.


Згідно зі здійсненим моделюванням, у 2050 році в українській енергосистемі будуть встановлені 105 – 129 ГВт генеруючих потужностей, із них сонячні панелі і вітрові турбіни складатимуть 80-105 ГВт.


Потужності маневрених газопоршневих станцій спрогнозовані на рівні 15-18 ГВт, решту генеруючих потужностей складатимуть ГЕС і газові ТЕЦ.

Значний потенціал ВДЕ може приваблювати інвесторів у водневий сектор, аби скористатися перевагами сонячної і вітрової генерації для виробництва «зеленого» водню за допомогою електролізу.


Прибічники енергетичного переходу в Україні переконані, що водень відіграватиме свою роль у співпраці в межах «Європейського зеленого курсу» (European Green Deal) та декарбонізації української економіки.

При цьому Савицький підкреслив, що енергоефективність та відновлювана енергетика мають бути першими пріоритетами.


СУБСИДІЇ


Олег Савицький також зазначив, що поточні механізми в секторі електроенергетики ускладнюють для інвесторів оцінку витрат на водневі проекти.


Це пов’язано з тим, що третина споживання електроенергії оплачується домогосподарствами за субсидованими тарифами.


Спричинені цим викривлення створюють проблеми для виробників у покритті їх витрат, і їм бракує стимулів для здійснення інвестицій у нові потужності ВДЕ, системи накопичення енергії та інші потужності для балансування енергосистеми.


Вони також ускладнюють для компаній довгострокове моделювання прогнозів попиту та пропозиції, каже пан Савицький.


Викривлення ринкових відносин також впливає на розробку політик в сфері енергетики, у тому числі очікуваного перспективного плану нарощування виробництва водню з відновлюваних джерел.



405 views