top of page
terencementor7

Інвестори в очікуванні вирішення кризи в енергетиці

Updated: Oct 16, 2020

Для виходу з кризи в українській енергетиці необхідно впроваджувати ринкові механізми регулювання ціни і розвивати ВДЕ з балансуванням її акумулюючими станціями та високоманевреною генерацією. Це єдиний цивілізований та ефективний шлях.


Крило Трохін, керівник інвестиційних проєктів



В Україні енергетика вважається однією із соціально вагомих галузей. Як кажуть: «в Україні немає побутових споживачів, а є виборці» – тому політичні сили завжди відкладають принципове питання впровадження дійсно ринкових механізмів регулювання ціни на електроенергію.


Населення споживає значну частку виробленої електричної енергії, але ціни для домогосподарств встановлюються в ручному режимі, що спотворює вільне ціноутворення на оптовому ринку. Таким чином, соціальні цілі реалізуються за рахунок економічних збитків учасників ринку і технічного виснаження основних фондів генеруючих та розподільчих підприємств задля здобуття політичної популярності.


За 29 років існування незалежної України та пострадянського керування енергетичною галуззю цей хибний політичний вплив на енергоринок призвів до вагомих негативних економічних і технічних наслідків для енергосистеми країни.


По-перше, через продаж електроенергії за неринковими механізмами на енергоринку існує значний дефіцит коштів. Відповідно, коштів не вистачає усім учасникам енергоринку та формується значний портфель боргових зобов’язань державних компаній перед підприємствами, які генерують, передають та розподіляють енергію.


По-друге, технології та обладнання традиційної генерації, передачі й розподілу електроенергії, в тому числі державні основні фонди, все більше фізично зношуються і морально застарівають. А отже, потребують заміни.

На жаль, складність ситуації не обмежується негативними наслідками викликаними політичним керівництвом.


З будівництвом сучасних відновлюваних джерел енергії завдяки приватним інвестиціям в Україні відбувається оновлення генеруючих потужностей. Цей процес стимулюється державою та є позитивною тенденцією за своєю суттю. Проте він відбувається в неоптимальний спосіб, без зваженого підходу до вибору складу нових потужностей та без відповідної адаптації енергосистеми до такого оновлення. Це ще більше порушує фінансовий баланс енергосистеми і посилює дефіцит коштів на енергоринку.


Крім того, у державі спостерігається тренд до зменшення загального споживання електричної енергії, при цьому змінюються регіони навантаження – скорочується промислове споживання, зменшується загальна чисельність населення в промислових регіонах і зростає енергоспоживання у великих містах. Ці фактори також посилюють дисбаланс в енергосистемі та впливають на формування фінансового дефіциту на енергоринку, адже збільшується частка споживання електроенергії населенням за пільговими цінами та збільшується питома вартість передачі та розподілу електроенергії на кожну спожиту кВт*год.


Все це призвело до кризових явищ в українській енергосистемі, які надалі будуть тільки посилюватись:


  1. Відбувається позапланове відключення споживачів та електрогенеруючих підприємств.

  2. Банкрутують електрогенеруючі підприємства та державні підприємства, що є операторами енергоринку.

  3. Стаються аварії в роботі електричних мереж за умов позарозрахункових показників перетоків потужностей між регіонами та коливання частоти в мережі.

  4. Збільшується вартість електроенергії для усіх типів споживачів.

Таким чином, поза політичним впливом, існує дві основні проблеми енергосистеми України:


  • Фінансова. Відбувається втрата ліквідності підприємств енергогенеруючої галузі та, відповідно, ускладнення залучення кредитних коштів.

  • Технічна. Через зростання частки ВДЕ застарілі потужності традиційної генерації не можуть впоратись із новими задачами, які потрібно вирішувати в сучасній енергосистемі, перш за все – із балансуванням енергосистеми у зв’язку із змінами в структурі споживання та виробництва електроенергії.

В нинішніх умовах, коли спорадична відновлювана генерація працює разом із маломаневреними атомними блоками, із незначною часткою регульованих гідроелектростанцій та із застарілими тепловими блоками, сьогодні існують тільки 4 можливі способи виправлення ситуації.


Два з них просто неприйнятні. Обмеження споживання електроенергії – є поганим способом як для економіки, так і для суспільства, а тому уряди різних країн вдаються до нього тільки у випадках гострої необхідності. А експорт/імпорт електричної енергії для України в умовах інтеграції до енергосистеми Росії та за наявного збройного конфлікту неможливий з політичних міркувань.


Залишаються тільки два способи подолання наявної технічної кризи – встановлення акумулюючих потужностей і встановлення нових високоманеврених генеруючих потужностей. Обидва способи широко використовуються у всьому світі та є кращим досвідом для вирішення задач балансування енергосистеми.


Звісно, як представник інвесторів, я маю надію, що в Україні будуть використані ці ефективні і зрозумілі шляхи для виходу з кризи. Проте наразі ситуація виглядає скоріше вкрай негативною.


Як вже було зазначено, на енергоринку продовжують накопичуватись борги, відбувається подальша фінансова експлуатація державних підприємств аж до доведення їх до стану банкрутства. В результаті істотно погіршується фінансовий стан нових збудованих із залученням інвестицій об’єктів, що разом із законом про примусове зменшення зеленого тарифу для відновлюваної енергетики значно погіршує інвестиційний клімат. За різними оцінками, на відновлювання інвестиційного клімату знадобиться від 4-х до 10 років сталої роботи уряду спрямованої на залучення інвестицій. Через наявну кризу у відношеннях між інвесторами та державою вимоги до інвестиційних проєктів з боку інвесторів є надзвичайно жорсткими – потрібні надійні механізми повернення інвестиційних коштів, а толерантність до ризику є нульовою.


При цьому технічні проблеми, викликані як застарілою матеріальною базою традиційних електрогенеруючих підприємств, так і будівництвом спорадичної генерації (ВДЕ) та змінами в структурі попиту на електроенергію, не мають іншого вирішення, крім будівництва сучасних енергетичних об’єктів, які забезпечать високоманеврену складову в генерації та дозволять енергосистемі працювати в нормальному режимі.


Для роботи цих об’єктів високоманевреної генерації в наявній моделі енергоринку передбачені відповідні механізми, проте вони не працюють через відсутність ринкового ціноутворення. Ніяких інших форм забезпечення повернення інвестицій наразі теж не існує. Саме через невизначеність фінансового питання проєкти із будівництва такої високоманевреної генерації в Україні не реалізуються, попри наочну технічну необхідність. Також варто враховувати, що реалізація нових проєктів з будівництва в енергетиці потребує принаймні кількох років, навіть якщо вдасться залучити до цих проєктів інвесторів, нова генерація не з’явиться відразу після прийняття рішень урядом.


Відповідна робота із впровадження механізму державної підтримки будівництва цих нових об’єктів високоманевреної генерації та запуску роботи балансуючого сегменту енергоринку ведеться на рівні уряду, але темпи впровадження підтримки вже відстають від планів уряду на рік, а від технічної необхідності – на десять років.


Наявні накопичені проблеми енергетичної галузі дуже швидко можуть стати зрозумілими в суспільстві, адже ані населення, ані підприємства у сучасній країні не можуть існувати без якісного електропостачання. Від доступності електроенергії залежить як собівартість більшості видів продукції, так і якість життя громадян. Зрештою, руйнівна діяльність популістських методів управління вже стає очевидною з настанням фінансової та технічної кризи в галузі, і це ще одна причина сподіватись, що існуючі популістські методи вже не будуть працювати та галузь отримає ринкові механізми регулювання.

Тому в довгостроковій перспективі я сподіваюсь на впровадження повністю ринкових механізмів регулювання ціни і на подальший розвиток відновлюваної енергетики із балансуванням її акумулюючими станціями та високоманевреною генерацією.


Це єдиний цивілізований та ефективний шлях для вирішення кризи в енергосистемі.

59 views

Recent Posts

See All

Comments


bottom of page