• Finnish Energy Hub

«Зелені» можливості: нові потужності замість урізання тарифів

Updated: Nov 12, 2019

Ігор Петрик, директор з розвитку ринків Wärtsilä Energy у Східній Європі


Джерело: Mind



Україну сколихнули бурхливі обговорення питання надмірної вартості відновлюваної енергії. Однак насправді ця проблема значно ширша, ніж просто розмір «зелених» тарифів, а її вирішення знаходиться не в урізанні заробітків операторів станцій. Довгострокове розв’язання питання стрімкого росту ВДЕ насамперед знаходиться у відповідальному ухваленні рішень щодо розвитку енергосистеми України в цілому.


Два виміри однієї проблеми


Уточню, що проблема полягає не в самих по собі ВДЕ, адже енергетичний перехід до чистої енергетики усвідомлено здійснюється в усьому світі. Початкове стимулювання інвестицій у потужності ВДЕ мало сенс, і за відносно невеликих обсягів воно не створювало відчутного фінансового навантаження на споживачів. Просто треба було вчасно перейти на аукціонну систему, і сьогодні ми не мали б таких перекосів. Але час втрачено, отже, — треба щось терміново робити.


Пошук вирішення фінансової проблеми (непропорційно високої вартості відновлюваної енергії) зараз відбувається навколо величини «зеленого» тарифу. Виглядає «логічно», як у прислів’ї: «Щоб корова менше їла й давала більше молока, треба її більше доїти й менше годувати». Але це дуже лінійний підхід.


Однак при цьому майже поза увагою залишається фізичний вимір питання, а саме — вплив ВДЕ на роботу як енергосистеми в цілому, так й окремих видів генерації. Зміни саме в цій частині здатні суттєво зменшити негативні фінансові наслідки зростання ВДЕ.


Уже навесні 2020 року в енергосистемі виникне нова ситуація, яка «ляже» додатковим фінансовим тягарем на споживачів. Оператор системи передачі попереджає, що через негнучкість енергосистеми будуть вводитись примусові обмеження видачі потужності вітрових і сонячних електростанцій на 10-30%.


За нашими розрахунками, при досягненні встановленою потужністю ВДЕ рівня 7,5 ГВт (а це вже очікується до кінця 2020 року) диспетчерські обмеження в становитимуть 31% щороку. Тобто негнучка енергосистема з об’єктивних причин не зможе прийняти близько третини енергії, виробленої сонячними та вітровими станціями.


Згідно з умовами інвестиційних угод, гарантованих державою, «зелений» тариф оплачується в повному обсязі незалежно від споживання. В перерахунку на платежі за невикористану електроенергію споживачі втрачатимуть близько €580 млн на рік[1].


Без вирішення проблеми негнучкості подальше зростання зеленої енергетики втрачає сенс: частка обмеженої енергії ВДЕ зростатиме до 40% при 9,5 ГВт ВДЕ, і понад 50% при 13,5 ГВт ВДЕ.


Інший негативний наслідок нарощування встановленої потужності ВДЕ — необхідність балансувати переривчасту енергію СЕС і ВЕС. В Україні це здійснюється переважно за допомогою вугільних станцій. З фінансової точки зору йдеться про необхідність закупівлі все більшого обсягу «гарячого» резерву, для чого потрібно тримати в роботі все більше блоків вугільних ТЕС і спалювати все більше вугілля. Крім того, робота ТЕС у неефективному режимі часткового навантаження призводить до підвищеного споживання вугілля й зростання викидів СО2. І насамкінець — вугільна генерація «витіснятиме» більш екологічну й дешеву атомну енергію.


Загалом додаткові фінансові негативні наслідки зростання ВДЕ, про які не згадують у дискусіях, сягнуть 800-900 млн євро на рік, починаючи вже з наступного року (диспетчерські обмеження ВДЕ й витрати на балансування).

Вирішення


Хоч як парадоксально це звучить, але для поліпшення фінансової ситуації необхідні додаткові інвестиції.

Оскільки найбільші втрати виникають через недостатню гнучкість наявної енергосистеми, то й вирішення проблеми знаходиться в збільшенні гнучкості. Зазвичай ідеться про запровадження в енергосистемі комбінації систем накопичення й високоманевреної генерації.


Приватні інвестиції в такі потужності здатні створити позитивний нетто-ефект (економія мінус додаткові витрати) в розмірі близько 500 млн. євро на рік вже з першого року роботи. Ключовим тут є досягнення великої економії відразу, у той час як повернення інвестицій відбуватиметься протягом тривалого часу.


Моделювання української енергосистеми за різними сценаріями, здійснене Wärtsilä ще минулого року, показало, що в Україні найбільший економічний ефект для енергосистеми надасть упровадження 2 ГВт високоманевреної генеруючої потужності, а саме газопоршневих станцій швидкого пуску, що є однією з найбільш прогресивних й економічно виправданих технологій сьогодні у світі.


Що стосується акумуляторних батарей, то з урахуванням динаміки зниження цін на обладнання систем накопичення ми розрахувуємо на економічну доцільність цих технологій орієнтовно за 4-5 років, хоча за умов державної підтримки вони вже зараз можуть ефективно брати участь у первинному регулюванні частоти в енергосистемі, також сприяючи розвитку ВДЕ.


Серед результатів впровадження 2 ГВт високоманеврених потужностей:


- краща інтеграція ВДЕ в енергосистему й зменшення обсягу обмежень ВДЕ втричі

- зменшення генерації вугільними електростанціями на 10%

- зменшення викидів СО2 на 15%.


Орієнтовна потреба в інвестиціях для впровадження такої потужностей становить 1,2 – 1,4 млрд євро й може здатися недоречною в умовах і так загостреної фінансової ситуації. Але саме інвестиції у високоманеврені потужності стабілізують ринок у довгостроковій перспективі, не створюючи миттєвого цінового перенавантаження на ринку. А економічний ефект лише в експлуатаційних витратах ОЕС (переважно за рахунок зменшення споживання вугілля) сягне 300 млн. євро на рік!


Зволікання з реалізацією таких заходів неминуче призведе до додаткових втрат та поглиблення проблеми, а ухвалення конструктивних рішень — навпаки — відкриє шлях до стратегічної можливості української енергетики змінитися відповідно до вимог часу. Підвищення ефективності енергосистеми, зменшення витрат і скорочення викидів сприятиме конкурентоздатності ОЕС України на зовнішніх ринках і безпосередньо вплине на ціноутворення на внутрішньому.


Дотримання зобов’язання держави стосовно вже зафіксованих «зелених» тарифів має ще одне велике значення для економіки. Адже інвесторам у нові сучасні потужності для ринку балансування й допоміжних послуг, що супроводжують розвиток ВДЕ, так само необхідно отримати сигнали від держави в тому, що вона зацікавлена, і мати впевненість, що їхні інвестиції працюватимуть у ринковій системі й будуть захищені.


[1] Джерело: Гнучкість для енергосистеми майбутнього. Вирішення проблеми українського «зелено-вугільного» парадоксу. Дослідження ОЕС України. Wärtsilä 2018©


#finnish_energy_hub #100renewables #balancing_capacities #wartsila #відновлювана_енергетика #чиста_енергія #маневрені_потужності #зелені_тарифи


688 views

Сторінка в розробці