
Компанія AGL Energy Limited обрала Wärtsilä пріоритетним постачальником для проєктів систем накопичення енергії до 1000 МВт. AGL є найбільшим приватним власником і оператором відновлюваних джерел енергії в Австралії. У 2020 році AGL оголосила про плани девелопменту систем накопичення в Південній Австралії, Новому Південному Уельсі та Вікторії. Wärtsilä отримала статус постачальника згідно з п’ятирічною рамковою угодою. Угода дозволяє пришвидшити графіки реалізації та запуску проєктів у комерційну експлуатацію завдяки скороченню тендерних процедур кожного окремого проєкта.
Серед причин вибору Wärtsilä як постачальника – наявність передового технічного рішення як самої системи накопичення, так і пропрієтарної (власної) системи управління енергією. А також можливості будівництва під ключ (EPC).
Плани AGL відіграватимуть ключову роль у переході австралійської енергетики від викопного палива до чистої енергії. Плани включають розробку проектів систем накопичення енергії (СНЕ) поблизу електростанції Лой Ян А у Вікторії (200 МВт), електростанції Лідделл (150 МВт) та Broken Hill (50 МВт) у Новому Південному Уельсі, а також на острові Торренс (250 МВт) у Південній Австралії.
"Ми інвестуємо у найвищі стандарти щодо ефективності технологій зберігання енергії, надійності та безпеки. Тому ми шукаємо світових лідерів у технологіях накопичення енергії, таких як Wärtsilä. Ми раді бачити, як наші плани починають оживати; ми знаємо, що технологія накопичення енергії має вирішальне значення для створення більш чистої та розумної розподіленої енергетичної інфраструктури", - Маркус Брокгоф, головний операційний директор AGL Energy Limited.
AGL вже є замовником Wärtsilä: минулого року була введена в експлуатацію газопоршнева електростанції Barker Inlet Power Station потужністю 220 МВт, розташована на острові Торренс поблизу Аделаїди і побудована під ключ компанією Wärtsilä. Основна роль станції полягає в забезпеченні надійності і балансуванні енергосистеми Південної Австралії, в якій є велика частка відновлюваної енергії.
Цікаво подивитися на профіль навантажень цієї станції протягом кількох днів – очевидно, що у системі є велика потреба в постійному балансуванні. Найкращий ефект дасть комбінація високоманеврених газопоршневих станцій з часом пуску 2-10 хв. і СНЕ з часом відгуку на рівні мілісекунд.
Приблизно така ж логіка має сенс і для ОЕС України.

Comments