Для стабільного і надійного забезпечення українців електроенергією енергосистема потребує 2-3 ГВт балансуючих потужностей до 2025 року, - про це свідчить аналітичний звіт «Гнучкість для енергосистеми майбутнього. Вирішення українського «зелено-вугільного» парадоксу». Згідно з висновками, це не тільки дасть змогу швидко розвивати відновлювану енергетику, але й щорічно економити в енергосистемі близько 300 млн євро.
В Україні стрімкими темпами збільшується використання зеленої енергії. За прогнозами, встановлена потужність вітрових та сонячних установок зросте з 1200 МВт на початок 2018 року до 3500 МВт до кінця 2019 року.
По мірі розвитку, відновлювані джерела енергії (ВДЕ) забезпечуватимуть українців екологічною, надійною та доступною електроенергією. Крім того, збільшення ВДЕ є одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про Енергетичне Співтовариство.
Однак на заваді стрімкому розвитку ВДЕ стоїть перш за все негнучка енергосистема, яка сьогодні складається переважно з великих централізованих атомних та вугільних електростанцій (АЕС виробляють 50% енергії, ТЕС 30%).
Інженери компанії Wärtsilä, яка є світовим лідером у передових технологіях на енергетичному ринку, проаналізували структуру Об’єднаної Енергосистеми України з урахуванням цього та інших викликів. Результати дослідження були представлені у звіті «Гнучкість для енергосистеми майбутнього. Вирішення українського «зелено-вугільного» парадоксу». В межах дослідження моделювання розвитку енергосистеми здійснене за 20 сценаріями, а звіт вперше враховує економічну складову.
Відновлювані джерела енергії – вітрові турбіни та фотоелектричні панелі – генерують переривчасту потужність, яка може виявитися меншою чи більшою від фактичного попиту. А отже, для балансування зростаючих обсягів відновлюваної енергії і стабільного електропостачання без збоїв та неочікуваних відключень потрібно керувати цим малопередбачуваним виробництвом.
Однією з найдоцільніших технологій для інтеграції великих обсягів ВДЕ в енергосистему світові експерти вважають технологію двигуна внутрішнього згоряння, яку також визнає джерелом гнучкості український оператор системи передачі електроенергії НЕК «Укренерго». Відповідно, в моделюванні аналітики в якості балансуючих потужностей спиралися саме на цю технологію.
Так, результати моделювання енергетичної системи України свідчать, що додавання 2-3 ГВт гнучкості до 2025 року серед інших ефектів дасть такий результат:
- Краща інтеграція ВДЕ в енергосистему;
- Зменшення генерації вугільними електростанціями на 13-30%;
- Зменшення викидів СО2 на 10-20%;
- Економія експлуатаційних витрат 200-450 млн євро на рік залежно від сценарію, що є значним зменшенням собівартості системи та відповідає зниженню витрат на 2-5%.
Дані дослідження збігаються з висновками інших експертів енергетичного ринку України, а результати моделювання дають змогу Україні створити систему, готову до викликів майбутнього, до інтеграції більшого обсягу відновлювальних джерел енергії та досягнення поставлених цілей зі зменшення викидів, підвищення енергоефективності та енергетичної безпеки.
Презентація звіту «Гнучкість для енергосистеми майбутнього. Вирішення українського «зелено-вугільного» парадоксу» відбулася під час події в рамках Finnish Energy Hub – інформаційного експертного центру, присвяченого трансформації в сфері енергетики в Україні, який створений під егідою Finnish Business Group в Україні. Finnish Energy Hub об’єднує фінських та українських експертів у висвітленні тем з енергетики і формуванні спільного бачення ефективної і сталої енергетики в Україні.
Wärtsilä Energy Solutions (Фінляндія) є міжнародним лідером зі створення рішень для смарт-генерації електроенергії, які дозволяють перехід до стійкого розвитку суспільства. Wärtsilä виконала моделювання понад 50 енергосистем по всьому світу для визначення оптимального дизайну систем, здатного підтримувати інтеграцію відновлювальних джерел енергії, зменшувати експлуатаційні витрати системи та викиди.
