Як реагує ринок енергетичних проєктів в Україні на турбулентність у галузі, і чому навіть зараз вкладені у девелопмент нових проєктів кошти знайдуть інвестора і повернуться з прибутком
Автор: Максим Бабаєв,
керівник інвестиційної платформи GetMarket
Джерело: GreenDeal
Відновлювана енергетика стане основою для енергетичних систем майбутнього. На цьому будують свої стратегії провідні міжнародні організації, країни та корпорації. Україна, маючи потребу в оновленні енергетичної інфраструктури та зниженні викидів, не виняток.
Енергетика – капіталоємна галузь. Великі гравці планують свою діяльність на десятиліття вперед. Тож перед українським бізнесом навіть зараз, під час турбулетності в галузі, відкриваються нові можливості – створити якісні пропозиції для майбутніх інвесторів. Ці пропозиції можуть бути у формі підготовлених компаніями-девелоперами проєктів. Такі перспективні проєкти є важливою складовою галузі, хоча до них і прикуто значно менше уваги, ніж до діючих станцій. І саме вони здатні будуть швидко «спрацювати», аби закрити нагальні потреби в українській енергетиці. Адже ідеться як про нові станції ВДЕ, так і високоманеврені потужності та системи накопичення енергії для балансування енергосистеми.
Чому взагалі існує ринок купівлі-продажу перспективних проєктів ВДЕ?
У інвестора, який хоче розвивати енергетичні проєкти, є кілька варіантів. Він може знайти відповідну земельну ділянку і самотужки займатися девелопментом: вирішенням питань з дозволами, ліцензіями, відведенням землі, приєднанням до мережі, тощо. При цьому, всі ризики та витрати, які з’являються під час цієї діяльності, лягають на інвестора. Другий варіант – придбати проєкт у іншої компанії, яка бере на себе названі ризики та витрати і розраховує отримати винагороду від інвестора при продажу проєкта.
В Україні більшість інвесторів обирають саме другий шлях. Тому у попередні роки бурхливого розвитку ВДЕ девелопери розробили багато готових до будівництва проєктів.
Але за минулий рік інвестиції у сектор драматично знизилися, що майже знищило попит на ці проєкти.
Що відбувається з проєктами ВДЕ зараз?
Проєкти сонячних електростанцій потужністю понад 1 МВт стали неактуальними через різке зниження «зелених» тарифів. Проєкти потужністю нижче 1 МВт, навіть за наявності їх кластерів, не приваблюють системних інвесторів через додаткові ризики та складність управління портфелем.
Нові вітрові проєкти, на думку експертів ринку, мають трохи більше перспектив. Теоретично, найближчим часом нові ВЕС зможуть працювати на умовах загальних сегментів ринку, навіть без державної підтримки. Тому інтерес до готових до будівництва девелоперських проєктів зберігається.Біоенергетика – складніший сегмент, ніж сонячний чи вітровий. Ці проєкти є більш складними з точки зору технологій та залучення стейкхолдерів. Є й додаткові перешкоди, як-от відсутність ринку біопалив, податок на викиди СО2 та відсутність допустимого відхилення від прогнозу генерації.
Акумуляція енергії та високоманеврені потужності
Українська енергосистема потребує маневрених потужностей «на вчора». Без них подальший розвиток чистої енергетики важко уявити. Про це експерти, держава та бізнес говорять вже кілька років поспіль. Оператор системи передачі «Укренерго» та компанія «Укргідроенерго» ведуть переговори з іноземними партнерами щодо будівництва власних систем накопичення енергії. Але досі немає правил гри, які б допомогли залучити приватний капітал у цей сегмент і створити динамічний і відкритий для всіх ринок.
Та якими б не були правила гри, розроблені проєкти для будівництва накопичення енергії та гнучкої генерації будуть у попиті вже скоро. При цьому, можливим і доцільним видається і перепрофілювання нереалізованих енергетичних проєктів, про що свідчить досвід нашої платформи GetMarket, яка працює у цьому напрямі.
«Зелений» водень. Гра починається.
Водень, що виробляється на відновлюваних потужностях, поступово стає важливою складовою глобального енергетичного переходу. На даний момент цей сектор проходить стадію «хайпу», який має поступово перейти до конкретних технологічних та логістичних рішень, що підтримуватимуться державами й корпоративним сектором. До цього часу світ шукатиме перспективні локації та пропозиції для розвитку сталих бізнес-моделей.
Рух у цьому напрямі починається і з боку пропозиції. Українські девелопери вже цікавляться ділянками для розробки та підготовки водневих проєктів. Цей сегмент буде цікавим саме для гравців «у довгу».
Що робити далі?
Експерти та влада продовжують констатувати кризу в енергетичній галузі. Але увесь світ вже визначився, що майбутнє – за сталою енергетикою. Це також і майбутнє України, хочемо ми того чи ні.
Щоб воно настало швидше, нам потрібно зробити дві ключові речі.
По-перше, перетворити проблеми на нові можливості. Проблему балансування енергосистеми – на привабливий ринок для приватних інвестицій в акумуляцію енергії та гнучку генерацію, а також стимули для розвитку малої розподіленої генерації, такі як net metering. Проблему високих «зелених» тарифів – на прозорі аукціони, «зелені» надбавки та корпоративні РРА.
По-друге, готуватися заздалегідь. Тому завдання держави – давати конструктивні меседжі, підтримувати інвестиційний клімат, створювати законодавчі умови для підтримки галузі. Входження системних інвесторів на ринок може бути доволі довгим і комплексним. Ми – українські девелопери – вже зараз готуємо плацдарм для того, щоб його полегшити та пришвидшити перехід України до сталої енергетики.